Злочин це: що каже закон і чому це стосується кожного
Злочин це діяння, яке Кримінальний кодекс України прямо називає суспільно небезпечним і за яке передбачено покарання. Просте пояснення звучить так: людина свідомо робить дію або бездіяльно допускає наслідки, заборонені законом, і держава може притягнути її до відповідальності. Без покарання і без суду жодне порушення злочином не стає — навіть якщо воно виглядає непристойно, навіть якщо про нього написали в Telegram-каналі.
На практиці це означає три речі. По-перше, не все, що люди називають злочином у побуті, є ним у юридичному сенсі. По-друге, навіть коли діяння формально підпадає під статтю, без вини і складу кримінального правопорушення відповідальності не буде. По-третє, віднесення діяння до категорії злочину залежить від конкретного формулювання статті, а не від загальних моральних оцінок. Саме тому відрізнити злочин від адміністративного проступку чи цивільного делікту можна тільки через текст закону.
У повсякденному житті це питання виникає частіше, ніж здається. Люди питають, чи є злочином домашнє насильство, крадіжка у знайомого, поширення чужих фото, несплата аліментів, підробка довідки від лікаря, наїзд на пішохода без наслідків. Відповідь завжди однакова: треба подивитися в Кримінальний кодекс, перевірити наявність складу і вини, а вже потім казати, що саме сталося. Нижче розберемо це по кроках.
Юридичне визначення злочину за Кримінальним кодексом
Для порівняння нижче наведено таблицю, яка допомагає відрізнити злочин від інших правопорушень. У ній зіставлено кримінальне, адміністративне і цивільно-правове порушення за тими самими критеріями, які використовує суд.
| Ознака | Злочин (КК України) | Адміністративний проступок (КУпАП) | Цивільне правопорушення (делікт) |
|---|---|---|---|
| Суспільна небезпека | Висока, посягає на найважливіші блага | Помірна, зачіпає публічний порядок | Здебільшого майнові наслідки |
| Протиправність | Прямо заборонено статтею КК | Заборонено статтею КУпАП | Порушено договір або абсолютне право |
| Винність | Умисел або необережність | Умисел або необережність | Не вимагається, відповідальність без вини |
| Наслідок | Покарання (позбавлення волі, штраф тощо) | Штраф, позбавлення спецправ | Відшкодування шкоди, неустойка |
Ця таблиця показує просту річ: поняття злочину у КК ширше за буденне уявлення. Для кваліфікації потрібно не просто сказати «він погано вчинив», а перевірити, чи підпадає поведінка під конкретну статтю, чи є потерпілий і чи доведено вину. У Кримінальному кодексі діє принцип nullum crimen sine lege — немає злочину без вказівки в законі. Жодне рішення суду, жодна думка слідчого не може підмінити статтю.
Суспільна небезпека — головна матеріальна ознака. Саме вона відрізняє злочин від проступку. Якщо діяння посягає на життя, здоров’я, власність, громадський порядок, безпеку держави або статеву свободу, закон вважає його злочином. Друга ознака — протиправність — формальна: поведінка має бути описана в одній або кількох статтях КК. Третя — винність: особа діє умисно (прямо чи непрямо) або з необережності (самонадіяно чи злочинно недбало). Четверта — караність: за діяння у КК передбачено конкретне покарання, а не просто «заходи впливу».
- Суспільна небезпека — реальна шкода або загроза для правопорядку, а не уявна.
- Протиправність — чітка норма статті КК, яка описує саме таку поведінку.
- Винність — умисел або необережність, доведені в суді.
- Караність — у статті є санкція, яка передбачає покарання.
У реальних справах найчастіше «ламається» саме перша або третя ознака. Наприклад, коли людина забирає чужий телефон «на хвилинку», формально є крадіжка (ст. 185 КК), але якщо потерпілий сам передав річ і не заявляє про згоду, кваліфікація змінюється. А коли водій випадково наїхав на людину без наслідків і одразу викликав швидку, умислу немає, а необережність треба ще довести. Тому визначення злочину працює лише в комплексі з аналізом обставин.
Склад злочину як юридична конструкція
Склад злочину — це сукупність обов’язкових ознак, без яких діяння не може вважатися злочинним. Без складу немає підстави для кримінальної відповідальності, навіть якщо людина поводилася негідно. У теорії кримінального права виділяють чотири елементи складу, і кожен із них має конкретне значення для судової практики в Україні.
Об’єкт злочину
Об’єкт — це те суспільне відношення, на яке посягає злочин. Наприклад, у статтях про крадіжку об’єктом є право власності, у статтях про вбивство — життя людини, у статтях про державну зраду — безпека держави. Саме за об’єктом статті об’єднуються в розділи КК: злочини проти життя та здоров’я, проти власності, проти громадського порядку, проти національної безпеки. Якщо діяння не зачіпає жодного з охоронюваних відносин, кримінальної кваліфікації не буде.
Об’єктивна сторона
Об’єктивна сторона — це зовнішній прояв злочину: дія або бездіяльність, спосіб, обстановка, знаряддя, місце, час, а також наслідки. Для формальних складів достатньо самої дії (наприклад, погроза вбивством у ст. 129 КК), для матеріальних — потрібен конкретний наслідок, наприклад, тілесні ушкодження у ст. 121 КК. Причинний зв’язок між діянням і наслідком — окрема вимога, яку доводить сторона обвинувачення.
Суб’єкт злочину
Суб’єкт — це фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності. За загальним правилом це 16 років, а для низки тяжких злочинів (умисне вбивство, диверсія, тероризм) — 14 років. Юридичні особи в Україні не є суб’єктами злочину, хоча адміністративна відповідальність для них існує. Неосудна особа не підлягає покаранню, до неї можуть застосувати примусове лікування.
Суб’єктивна сторона
Суб’єктивна сторона — це внутрішнє ставлення особи до своїх дій. Вона включає умисел (прямий чи непрямий), необережність (самонадіяну чи злочинно недбалу), мету і мотив. У статтях із формальним складом досить довести умисел, у матеріальних — ще й усвідомлення наслідків. Суб’єктивна сторона часто стає головним аргументом захисту в суді, тому адвокати приділяють їй максимум уваги.
Розуміння складу злочину допомагає і пересічному громадянину. Якщо людина хоче оцінити, чи є в її діях ознаки злочину, достатньо відповісти на п’ять запитань:
- Яке суспільне відношення постраждало від діяння?
- Що саме було зроблено або не зроблено?
- Хто це зробив і чи досяг він віку відповідальності?
- Умисно чи з необережності він діяв?
- Чи передбачено за це покарання в конкретній статті КК?
Якщо на всі п’ять є відповідь «так» і вона збігається з текстом статті, є підстави говорити про злочин. Якщо бодай на одне питання відповіді немає, кримінальна відповідальність не настає, навіть якщо морально поведінка неприйнятна.
Категорії тяжкості та види злочинів
Кримінальний кодекс України поділяє злочини на чотири категорії залежно від ступеня тяжкості. Це важливо і для кваліфікації, і для призначення покарання, і для вирішення питань щодо давності, умовно-дострокового звільнення, амністії, судимості. Розподіл іде за верхньою межею санкції статті, тобто за тим максимумом покарання, який передбачає закон.
| Категорія | Максимальне покарання | Типові приклади | Особливості відповідальності |
|---|---|---|---|
| Злочин невеликої тяжкості | До 2 років позбавлення волі | Дрібне хуліганство, умисне легке тілесне ушкодження | Можливе звільнення від відбування, широка практика умовних строків |
| Злочин середньої тяжкості | До 5 років позбавлення волі | Крадіжка, шахрайство без обтяжливих обставин | Стандартні строки давності, умовно-дострокове звільнення можливе після половини строку |
| Тяжкий злочин | До 10 років позбавлення волі | Умисне тяжке тілесне ушкодження, розбій | Довші строки давності, обмежене застосування умовних строків |
| Особливо тяжкий злочин | Понад 10 років або довічне позбавлення волі | Умисне вбивство, державна зрада, тероризм | Не застосовується давність, довічне ув’язнення як виняткова міра |
Окремо від категорій тяжкості в теорії і практиці виділяють види злочинів за іншими критеріями. Ці класифікації не змінюють санкцію, але допомагають зрозуміти структуру КК.
Залежно від родового об’єкта
У КК статті згруповані за розділами: злочини проти життя та здоров’я, проти волі, честі та гідності, проти власності, проти громадського порядку, проти національної безпеки, проти правосуддя, проти довкілля, у сфері обігу наркотиків, у сфері економіки, проти статевої свободи. Цей поділ показує, яке саме суспільне відношення постраждало.
Залежно від конструкції складу
За конструкцією розрізняють формальні склади (достатньо самої дії, наприклад, погроза вбивством), матеріальні (потрібен наслідок, наприклад, тілесні ушкодження), усічені (момент закінчення перенесений на стадію готування або замаху) і складені (одне діяння одночасно порушує кілька норм).
Залежно від ступеня суспільної небезпеки
Ця класифікація збігається з категоріями тяжкості, але в теорії додатково виділяють злочини з підвищеною та зниженою суспільною небезпекою. Наприклад, злочин у стані афекту або при перевищенні меж необхідної оборони має знижену небезпеку, тому закон передбачає м’які санкції.
Залежно від форми вини
Злочини з умислом і злочини з необережності. До перших належить більшість статей КК: умисне вбивство, умисне заподіяння шкоди, крадіжка. До других — злочинна недбалість, що спричинила тяжкі наслідки (наприклад, лікарська помилка, ДТП через неуважність).
На практиці категорія і вид злочину впливають навіть на процесуальні рішення. Слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу зважає на тяжкість: за невеликої тяжкості тримання під вартою майже не застосовується, за особливо тяжких — може бути безальтернативним. Тому розуміння категорій важливе і для підозрюваного, і для потерпілого.
Відмежування злочину від суміжних правопорушень
Одне з найскладніших питань у праві — це відрізнити злочин від правопорушення, яке лише схоже на нього. На побутовому рівні люди часто плутають кримінальну, адміністративну і цивільну відповідальність. Через це виникають неправильні очікування і навіть неправдиві заяви в поліцію.
Злочин і адміністративний проступок
Головна різниця — в обсязі шкоди і в характері санкції. Дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП) передбачає штраф або адмінарешт, а хуліганство (ст. 296 КК) — позбавлення волі до 4 років. Той самий вчинок може кваліфікуватися по-різному залежно від обставин: наявності зброї, опору поліції, групового виконання, мотивів ненависті. Саме сукупність обставин визначає, чи перейшла поведінка межу проступку і стала злочином.
Злочин і цивільно-правовий делікт
Якщо особа пошкодила чуже майно, можливі дві реакції: цивільний позов про відшкодування і кримінальне провадження. Злочин має місце, коли є умисел на знищення або пошкодження майна, а делікт — коли шкода сталася без злого наміру, наприклад через необережність. Тому залитий ноутбук сусіда може бути і злочином (умисне знищення майна, ст. 194 КК), і цивільним деліктом, якщо затопило випадково.
Злочин і дисциплінарне порушення
Дисциплінарна відповідальність обмежена трудовим, службовим або навчальним правопорушенням і не передбачає судового вироку. Однак деякі дії службовця (хабар, службова недбалість) одночасно є дисциплінарним проступком і злочином. У таких випадках кримінальна справа має пріоритет, а дисциплінарне стягнення накладається окремо.
Щоб не помилитися, варто пам’ятати простий алгоритм:
- Перевірте, чи є вчинене в переліку статей КК, а не КУпАП чи ЦК.
- Оцініть, чи є потерпілий і чи завдано реальної шкоди.
- Встановіть форму вини: умисел чи необережність.
- З’ясуйте, чи досягла особа віку кримінальної відповідальності.
- Порівняйте з санкцією: якщо передбачено позбавлення волі — це злочин.
Цей алгоритм — не юридична консультація, а орієнтир для самоперевірки. Будь-яка реальна ситуація вимагає аналізу документів і, за потреби, розмови з адвокатом.
Стадії вчинення злочину: від наміру до наслідків
Злочин рідко з’являється раптово. Зазвичай йому передують готування, замах і вже потім — завершений злочин. Кожна стадія має власну кваліфікацію і власну відповідальність. Це важливо для слідства, бо нерідко злочин переривають на ранньому етапі, і тоді запитання «чи це взагалі злочин» вирішує подальшу долю справи.
Готування до злочину
Стаття 11 Кримінального кодексу України дає чітке визначення. Для додаткового контексту Злочин — це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Іншими словами, закон вимагає одночасно чотирьох ознак: суспільної небезпеки, протиправності, винності і караності. Якщо хоча б однієї ознаки немає, кваліфікація як злочину не працює.
Готування — це підбір знарядь, вивчення обстановки, створення умов для вчинення. За загальним правилом готування до злочину невеликої тяжкості не тягне відповідальності. Для тяжких і особливо тяжких злочинів готування каране, але зазвичай менш суворо, ніж замах або завершений злочин.
Замах на злочин
Замах — це умисна дія, спрямована на вчинення злочину, яка не довела справу до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Наприклад, зловмисник зламав замок, але в квартирі виявився господар. Замах караний за тією самою статтею, що і завершений злочин, але з урахуванням обставин, які перешкодили закінченню.
Закінчений злочин
Злочин вважається закінченим, коли в діях особи є повний склад: виконано дію або настав наслідок, передбачений статтею. Саме з цього моменту кримінальне провадження може рухатися до вироку, хоча до суду справа може не дійти з різних процесуальних причин.
Добровільна відмова від злочину
Якщо особа сама зупинила злочин і припинила готування або замах, до того як її викрили, вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності за цей епізод. Це стимулює злочинця відмовитися від наміру і водночас зменшує шкоду для потерпілого.
На практиці стадії допомагають і потерпілому. Якщо людина побачила підготовку до крадіжки, можна звернутися в поліцію ще до того, як злочин відбудеться, і запобігти шкоді. Це ефективніше, ніж чекати на завершений злочин і доводити наслідки.
Співучасть у злочині та відповідальність за групу
Злочин рідко вчиняється на самоті. Закон передбачає відповідальність не лише для виконавця, а й для організатора, підбурювача і пособника. Це робить кримінальне право більш гнучким і дозволяє притягати до відповідальності всіх, хто зробив свій внесок у злочинну поведінку, навіть якщо особа не завдавала шкоди власними руками.
Виконавець
Виконавець — це особа, яка безпосередньо вчинила злочин або керувала його вчиненням. Саме вона зазвичай несе основну відповідальність, хоча за певних умов суд може призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Організатор
Організатор створює групу, планує злочин, координує дії співучасників. За КК відповідальність організатора не нижча, ніж у виконавця, а в окремих статтях — навіть вища, бо саме він формує злочинну волю.
Підбурювач
Підбурювач схиляє інших до вчинення злочину: умовлянням, підкупом, погрозою, переконанням. Його відповідальність залежить від того, до якого саме злочину він схилив, і від тяжкості цього злочину.
Пособник
Пособник допомагає: надає знаряддя, гроші, інформацію, приховує сліди, купує викрадене. Пособництво каране, але зазвичай м’якше, ніж виконання. Виняток — пособництво в особливо тяжких злочинах, де санкція може збігатися з покаранням виконавця.
На практиці співучасть часто ускладнює кваліфікацію. Слідству треба довести, що кожен співучасник усвідомлював свою роль і свідомо брав участь. Тому записи камер, переписки, свідчення інших учасників стають ключовими доказами. Потерпілому варто зберігати будь-які докази, які можуть підтвердити роль кожного зловмисника.
Обставини, що виключають злочинність діяння
Не кожне суспільно небезпечне діяння є злочином. Закон прямо визначає обставини, за яких зовні навіть схожа на злочин поведінка визнається правомірною. Це важливо, бо інакше суд мав би карати людину за захист власного життя, виконання обов’язку чи згоду потерпілого.
Необхідна оборона
Якщо особа захищає себе, інших людей, майно від суспільно небезпечного посягання, її дії не є злочином за умови, що шкода не перевищує запобіжну. Перевищення меж необхідної оборони каране, але значно м’якше, ніж умисний злочин.
Затримання злочинця
Громадянин має право затримати особу, яка вчинила злочин, і доставити її в поліцію. Застосування сили допустиме, але має бути співмірним із загрозою і не перевищувати межі затримання.
Крайня необхідність
Коли особа усуває небезпеку, що безпосередньо загрожує її життю, здоров’ю чи правам, і не могла усунути її іншими способами, її дії не є злочином. Типовий приклад — водій об’їхав перешкоду через тротуар, щоб не зіткнутися з автобусом.
Виконання наказу
Закон розрізняє законний наказ і явно злочинний. Виконання законного наказу не тягне відповідальності, навіть якщо наказ призвів до шкоди. Виконання явно злочинного наказу каране, бо особа не звільняється від обов’язку оцінити зміст наказу.
Згода потерпілого і ризик
У деяких складах (наприклад, статеві злочини) згода потерпілого не звільняє від відповідальності, якщо потерпілий не має права розпоряджатися відповідним благом. У інших складах (зокрема, при медичних втручаннях) згода є обов’язковою умовою правомірності.
Розуміння цих обставин важливе для самозахисту. Людина, яка знає межі необхідної оборони, діє впевненіше і не переходить межу, за якою починається новий злочин. А людина, яка отримала явно злочинний наказ від керівника, має підстави відмовитися, навіть якщо це загрожує звільненням.
Кримінальна відповідальність і покарання в Україні
Кримінальна відповідальність — це не тільки покарання. Це ширше поняття, яке охоплює засудження, призначення покарання, судимість і її наслідки. Водночас у КК є випадки, коли особу можна звільнити від покарання або від відбування, навіть якщо склад злочину доведено.
Види покарань
Кримінальний кодекс передбачає основні покарання (позбавлення волі, арешт, штраф, громадські роботи, виправні роботи, обмеження волі) і додаткові (позбавлення права обіймати посади, конфіскація майна). Суд обирає покарання з урахуванням тяжкості, особи винного, обставин справи і пом’якшуючих або обтяжуючих факторів.
Звільнення від покарання
Суд може звільнити від покарання через щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, закінчення строків давності, зміну обстановки, передачу на поруки, умовне засудження. Для неповнолітніх і хворих передбачені додаткові підстави звільнення.
Судимість та її наслідки
Судимість — це правовий стан, який виникає з моменту набрання вироком законної сили і триває до її погашення або зняття. Поки судимість не погашена, особа має обмеження: їй важче влаштуватися на певні посади, отримати дозвіл на зброю, виїхати за кордон. Тому судимість часто впливає навіть на тих, хто відбув покарання і виправився.
Окремо варто сказати про амністію і помилування. Амністія оголошується законом Верховної Ради і може повністю або частково звільнити засуджених від покарання. Помилування здійснює Президент індивідуально. Ці механізми не скасовують самого факту вчинення злочину, але зменшують правові наслідки.
Злочин це у судовій практиці: типові помилки і приклади
Суди в Україні щороку розглядають сотні тисяч кримінальних справ, і в багатьох із них виникає одне й те саме питання: чи є конкретне діяння злочином у розумінні КК. Найчастіше плутанина виникає в побутових ситуаціях, де сусід, родич або колега завдає шкоди, але формальних підстав для кримінальної відповідальності немає.
Домашнє насильство
Домашнє насильство — це і адміністративне правопорушення, і кримінальний злочин залежно від наслідків. Якщо є легкі тілесні ушкодження — це ст. 125 КК. Якщо потерпіла зазнала побоїв без ушкоджень, але з болем — ст. 126 КК. Якщо насильство систематичне, може додаватися ст. 126-1 КК. Одночасно поліція може виносити термінові заборонні приписи за Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крадіжка і шахрайство в інтернеті
Крадіжка грошей з картки, злам акаунта, фейковий продавець на OLX — все це злочини проти власності. Крадіжка (ст. 185 КК) передбачає таємне викрадення, шахрайство (ст. 190 КК) — заволодіння через обман. Якщо злочин скоєно групою або в особливо великих розмірах, санкція значно зростає.
Несплата аліментів
Ухилення від сплати аліментів у значних розмірах — злочин за ст. 164 КК. Покарання — від громадських робіт до позбавлення волі. При цьому невелика заборгованість не тягне кримінальної відповідальності, хоча може бути підставою для цивільного позову і виконавчого провадження.
Поширення персональних даних
Якщо людина публікує чужі персональні дані, фото або документи без згоди, відповідальність залежить від наслідків. За просте порушення приватності — цивільний позов і штраф за КУпАП. Якщо дані використано для погроз, шантажу, переслідування — це може кваліфікуватися як окремий злочин проти приватності.
Найпоширеніша помилка — оцінювати дії виключно за моральним критерієм. Якщо вчинок неприємний, це не означає, що він автоматично є злочином. Щоб перевірити, треба пройти алгоритм складу і порівняти поведінку з текстом статті.
Часті запитання (FAQ)
Чим злочин відрізняється від правопорушення?
Злочин — це найтяжча категорія правопорушень, яка передбачена Кримінальним кодексом і карається найсуворішими санкціями, зокрема позбавленням волі. Адміністративний проступок і цивільний делікт — це інші категорії з м’якшими наслідками. Головна різниця — у ступені суспільної небезпеки і в характері санкції.
Чи є злочином умисне невиконання договору?
Невиконання договору саме по собі не є злочином, навіть якщо одна сторона діяла умисно. Це підстава для цивільного позову про стягнення боргу, збитків і неустойки. Кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли в діях є ознаки шахрайства, підробки документів або іншого злочину, передбаченого КК.
Чи можна притягнути до відповідальності за намір без дії?
За загальним правилом — ні. Думки і наміри самі по собі не є злочином. Однак готування до тяжкого або особливо тяжкого злочину каране, навіть якщо до самої дії справа не дійшла. Тому в суді важливо відрізнити реальне готування від побутових розмов.
Що робити, якщо людина вважає, що стала жертвою злочину?
У такій ситуації потрібно звернутися із заявою до поліції або до територіального підрозділу ДБР, якщо йдеться про дії службовців. До заяви варто додати наявні докази: фото, скріншоти, чеки, показання свідків, медичні довідки. Після реєстрації заяви починається досудове розслідування.
Чи є злочином нецензурна лайка у публічному місці?
Сам по собі лайка у публічному місці — це дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП, тобто адміністративне правопорушення. Злочином вона стає, якщо супроводжується погрозами, опором поліції, пошкодженням майна або вчиняється на ґрунті ненависті. У цих випадках дії кваліфікуються за статтями КК.
Який вік кримінальної відповідальності в Україні?
За загальним правилом кримінальна відповідальність настає з 16 років. З 14 років карають за умисне вбивство, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, розбій, вимагання, диверсію, тероризм та інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, перелічені в статті 22 КК. Для неповнолітніх передбачені окремі правила призначення покарання.
Чи можна уникнути судимості, якщо визнати провину?
Визнання провини і щире каяття є пом’якшуючими обставинами і можуть вплинути на вид і розмір покарання, але самі по собі не скасовують судимість. Угодна процедура (угода про визнання винуватості) може прискорити розгляд справи, однак вирок усе одно буде, і судимість усе одно виникне.
Як довго зберігається судимість?
Строк судимості залежить від категорії злочину. За невеликої тяжкості судимість погашається через 1 рік після відбуття покарання, за середньої — через 3 роки, за тяжкої — через 6 років, за особливо тяжкої — через 8 років. Для неповнолітніх ці строки скорочуються вдвічі.
Чи можна видалити судимість достроково?
Так, суд може зняти судимість достроково, якщо особа після відбуття покарання своєю поведінкою довела виправлення. Для цього подається клопотання через органи пробації. Підставою є позитивні характеристики, відсутність правопорушень, відшкодування шкоди потерпілому.
Підсумок
Злочин це завжди конкретна юридична конструкція: суспільно небезпечне, винне, протиправне і каране діяння. Щоб оцінити, чи є вчинок злочином, треба перевірити наявність складу, вини і форми вини, а також порівняти поведінку з текстом відповідної статті КК. Категорія тяжкості і вид злочину визначають санкцію, давність, умови звільнення від покарання і наслідки судимості. Якщо є сумніви, краще звернутися до адвоката, ніж чекати наслідків. Збережіть докази, фіксуйте дати і не підписуйте документи, зміст яких не розумієте — це базові дії, які допомагають уникнути кримінальної відповідальності навіть тоді, коли людина стала учасником подій випадково.
Залишити відповідь